гетер

Синтаксис get прив'язує властивість об'єкта до функції, яка викликатиметься під час звернення до властивості.

The source for this interactive example is stored in a GitHub repository. If you'd like to contribute to the interactive examples project, please clone https://github.com/mdn/interactive-examples and send us a pull request.

{get prop() { ... } }
{get [expression]() { ... } }

prop

Ім'я властивості, яка прив'язується до наданої функції.

expression

Починаючи з ECMAScript 2015, ви також можете використовувати вираз для обчислюваного імені властивості, яка прив'язується до наданої функції.

Іноді потрібно надати доступ до властивості, яка повертає динамічно обчислюване значення, або ви можете захотіти відобразити статус внутрішньої змінної без потреби використовувати явні виклики методів. У JavaScript це можна здійснити використанням гетера.

Змінна не може одночасно мати прив'язаний гетер та містити значення, але можливо використати гетер в поєднанні з сетером, щоб створити свого роду псевдовластивість.

Пам'ятайте наступне, працюючи з синтаксисом get:

• Він може мати ідентифікатор, який є або числом, або рядком;
• Він повинен мати рівно нуль параметрів (дивіться більше інформації у статті Несумісна зміна ES5: літеральні функції гетерів та сетерів тепер повинні мати рівно нуль аргументів та один аргумент);
• Він не повинен з'являтись у об'єктному літералі з іншим гетером чи введеними даними для тієї ж властивості({ get x() { }, get x() { } } та { x: ..., get x() { } } заборонені).

Це створить псевдовластивість latest для об'єкта obj, яка повертатиме останній елемент масиву у log.

const obj = {
  log: ['приклад','тест'],
  get latest() {
    if (this.log.length === 0) return undefined;
    return this.log[this.log.length - 1];
  }
}
console.log(obj.latest); // "тест"

Зауважте, що спроба присвоїти значення latest не змінить її.

Якщо вам потрібно прибрати гетер, ви можете його просто видалити:

delete obj.latest;

Щоб додати гетер до існуючого об'єкта пізніше в будь-який момент, використовуйте Object.defineProperty().

const o = {a: 0};

Object.defineProperty(o, 'b', { get: function() { return this.a + 1; } });

console.log(o.b) // Запускає гетер, який вертає a + 1 (тобто 1)

const expr = 'foo';

const obj = {
  get [expr]() { return 'bar'; }
};

console.log(obj.foo); // "bar"

Гетери дають можливість визначити властивість об'єкта, але вони не обчислюють значення властивості до звернення. Гетер відкладає вартість обчислення значення, доки значення не знадобиться. Якщо воно ніколи не знадобиться, ви ніколи за це не заплатите.

Додаткова техніка оптимізації, що полягає у відкладені обчислення значення властивості та кешуванні її для пізнішого звернення, створює розумні (або "мемоізовані") гетери. Значення обчислюється під час першого виклику гетера, після чого кешується, а отже, наступні виклики повертають кешоване значення, не переобчислюючи його. Це неймовірно корисно у наступних ситуаціях:

• Якщо обчислення значення властивості є дорогим (витрачає багато оперативної пам'яті чи часу процесора, створює потоки виконавців, отримує файл, і т.д.).
• Якщо значення не потрібне вам просто зараз. Воно використовуватиметься пізніше, або в певних випадках не використовуватиметься взагалі.
• Якщо воно використовується, до нього відбувається декілька звернень, і немає потреби його переобчислювати, значення ніколи не змінюється і не потребує переобчислення.

У наступному прикладі об'єкт має гетер як особисту властивість. Під час отримання властивості вона видаляється з об'єкта та повторно додається, але цього разу неявно, як властивість-значення. Наприкінці повертається значення.

get notifier() {
  delete this.notifier;
  return this.notifier = document.getElementById('bookmarked-notification-anchor');
},

Для коду Firefox, дивіться також модуль XPCOMUtils.jsm, який визначає функцію defineLazyGetter().

Хоча ключове слово get та метод Object.defineProperty() дають схожі результати, існує тонка різниця між ними при використанні з класами.

При використанні get, властивість буде визначена на прототипі екземпляру, в той час як Object.defineProperty() визначає властивість на екземплярі, до якого застосовується.

class Example {
  get hello() {
    return 'привіт';
  }
}

const obj = new Example();
console.log(obj.hello);
// "привіт"

console.log(Object.getOwnPropertyDescriptor(obj, 'hello'));
// undefined

console.log(
  Object.getOwnPropertyDescriptor(
    Object.getPrototypeOf(obj), 'hello'
  )
);
// { configurable: true, enumerable: false, get: function get hello() { return 'привіт'; }, set: undefined }

• сетер
• delete
• Object.defineProperty()
• __defineGetter__
• __defineSetter__
• Визначення гетерів та сетерів у посібнику JavaScript